Обличчя Прімери. Гальєго — життя після 30-ти

0
263

Гетафе, що виступить у Лізі Європи, підписав не Романа Зозулю (певний, проте не суттєвий, інтерес він до нього мав), а форварда з Уески, Енріка Гальєго. Пепе Бордалас продовжує ліпити свою команду з хтонічних ноунеймів, що прожили, як і сам тренер, багато років у глибинах іспанського футболу.

Гальєго міг би бути найкращим бомбардиром Сегунди минулого сезону. Він став у підсумку третім голеадором, хоча зіграв лише половину сезону в цьому дивізіоні. Далі в найкризовійшій команді Прімери він забив ще п’ять голів, ще й запам’ятався дуже якісною грою. Парадокс його Уески в тому, що вона дійсно була командою креативною, лише рівень виконавців їй не давав особливих шансів на виживання. Проте Кучо, Авіла й Гальяр, в команді котра вилетіла без шансів, додали до свого портфоліо гарних світлин.

Вже доводилося констатувати, що в Іспанії добре працюють з маловідомими футболістами не продажного віку, тобто з цікавими серднякам. Он, Хайме Мата в Гетафе доріс до рівня виклику у збірну. Це людина, що повного сезону в еліті не провела і мала 30 років.

Проте навіть на тлі такої плідної роботи з невідомими гравцями приклад Енріка Гальєго стоїть окремо. Він грав у суцільних нетрях до 30-ти років, переважно за любителів. А далі: 1 січня 2018-го команда третього дивізіону Корнелла продала його Естремадурі чи то за 200 чи то 300 тисяч євро. За рік і 13 днів Естремадура вже отримала за нього від Уески 2 мільйони євро+бонуси з наступних продажів. Минуло півроку й Гетафе купив цього 32-річного дядька за 6 мільйонів євро. Це Азулонес, котрі дуже прискіпливо зараз ставляться до витрат!

Аби отримати такий шанс у Прімері, мабуть, потрібно бути дещо особливим гравцем чи людиною.

Для розуміння того, ким є цей самий Енрік Гальєго, пропоную деякі цитати з його весняного інтерв’ю.

«Футбол завжди був моїм життям. Принаймні з чотирьох років, як говорять батьки».

«В дитинстві я весь час проводив на вулиці. Я там грав, жив, їв мамині бутерброди. Додому я приходив і засинав на підлозі. Там на вулиці я зустрів свого найліпшого товариша. Інколи після ігор він ставив плече аби я знесилений міг дійти додому. Він любив кепкувати з мене по доброму – «Ерік, ти улюбленець долі». Коли ми виросли, він знайшов мені роботу у компанії з монтажу кондиціонерів. У найважчі моменти життя ми були поруч, багато реготали. Завжди разом, аж допоки я не отримав повідомлення з його телефону. Його надіслав син товариша – після двох років боротьби з раком він пішов від нас».

«Допоки ти не професіонал все виглядає не так красиво, як зараз. Раніше я тренувався після роботи десь до дев’ятої години. А потім йшов чогось випити з друзями, бо потрібно було розслабитися. М’язи боліли, в голові крутилися думки про заробіток. Випивка допомагали відключитися від усього цього».

«Остаточно думка про те аби тільки грати у футбол прийшла до мене, коли я виступав за Алзамору в Барселоні. Я тоді працював дальнобійником. Одного разу я заснув за кермом, проте минулося без наслідків. Мені стало дуже страшно. І тільки в цей момент я остаточно визначився з тим чого прагну в житті, зрозумівши чого точно не хочу в ньому».

«Приїзд до Естремадури повністю змінив мою кар’єру. Я важко зважувався на такий крок, але це найкращі мої спогади в житті. Було неймовірно в усьому, з першого ж дня. У дебютному матчі я забив три голи за вісім хвилин. Божевілля! Публіка настільки полюбила мене, що один вболівальник сину на день народження замовив торт з моїм зображенням!».

«Забити в Прімері після Сегунди? В першому ж своєму матчі в Уесці я дуже хвилювався. Проти мене Годін та Гіменес, чи здужаю? Гол у ворота Валядоліду зняв напругу і дозволив грати як і раніше, це не якийсь новий світ, тут теж живі футболісти і вони помиляються так само як і ти».

«Моя історія має бути корисною для гравців територіальних ліг. Добре, якщо я буду прикладом їм продовжувати торувати свій шлях. Продовжувати боротися. Продовжувати мріяти. Моя порада – насолоджуйтеся мріями. Багато разів вони не здійсняться, але одного разу …».



Понравился материал? Вы можете помочь проекту! Наш сайт существует на пожертвования пользователей и мы принимаем любую помощь от наших читателей.
Помочь проекту