Герой «лайків» та репостів. Доля завела Хашіма Мастура на дно

0
275

Та чи вдасться від нього відштовхнутися?

Йому пророкували велич Кріштіану Роналду, а Адріано Ґалліані, з головою занурившись у бюрократичну тяганину, заради нього оббивав пороги футбольних інстанцій. Обличчя п’ятнадцятирічного підлітка довгий час не сходило зі шпальт спортивних видань – настільки сильно Мілан прагнув залучити вихованця прімавери до першої команди. Зрештою, керівництво Серії A дало «зелене світло», і справа залишилася за дебютом. Як би не так.

***
Сьогодні Хашіму Мастуру – двадцять, і з впевненістю у 99% можна сказати, що він закінчився, як футболіст. Парадокс полягає у тому, що його кар’єра, по суті, так і не розпочалася – впродовж останніх п’яти років марокканець прийняв участь у жалюгідних тридцяти п’яти матчах, третина з яких припала на молодіжний чемпіонат Італії. Якщо раніше півзахисником цікавилися Барселона, мадридський Реал, Ювентус та амстердамський Аякс, то сьогодні він виявився непотрібним середняку грецької Суперліги – майже три тижні тому Ламія вказала виконавцеві на двері.

Жодної хвилини в Серії A, 5 хвилин у Ла Лізі, 64 та 150 – у Суперлізі та Ередивізі відповідно; два м’ячі та стільки ж результативних передач – ось і увесь Мастур. Для того, щоб зрозуміти, що трапилося, повертаємося у 2014-й.

Чи навіть у 2012-й – саме тоді Россонері виплатили за плеймейкера рекордні для його віку 500 (за іншими оцінками – 850) тисяч євро. Сам факт дорожнечі привернув увагу ЗМІ, а варто було півзахисникові відзначитися пента-триком на одному із молодіжних турнірів, як на нього миттєво звалилися нечувані аванси. Керівництво Мілану, спостерігаючи за ситуацією, не стало відгороджувати підопічного від прискіпливих поглядів преси, а навпаки посприяло поширенню хайпу – Мастур виявився ідеальною кандидатурою для заманювання найбільш невибагливої, але щедро люблячої аудиторії.

Ну хто із підлітків не мріяв повторити шлях марокканського тінейджера? Це ж неймовірно круто – позувати поряд з Неймаром чи отримати підбадьорливий відгук з боку Кларенса Зеєдорфа. Відеоролики з фінтами Хашіма вмить заполонили YouTube, а потенціал у відомому симуляторі FIFA просто вражав – з прогнозованим рейтингом 88 футболіст, нехай хоч у віртуальному світі, але дотягував до рівня Антуана Ґрізманна, Кевіна Де Брюйне чи Серхіо Аґуеро. Як би там не було, та Мастур влучив прямісінько у серця відповідної вікової категорії та змусив схвально захитати головами більш старше покоління – ну кому не подобався швидкісний дриблінг у виконанні цього хлопця? На жаль, все це було примарою.

З випуску Хашіма у нинішньому Мілані на більш-менш регулярній основі перебуває хіба що Патрік Кутроне (ще Мануель Локателлі, але зараз він орендований Сассуоло). Сам марокканець був близьким, щоб дебютувати у червоно-чорній футболці (не дарма ж Ґалліані домовлявся з чиновниками), проте Кларенс Зеєдорф тактовно натякнув – друзі, давайте не будемо поспішати, особливо у настільки важкі часи. Що ж сталося з появою на тренерському містку Філіппо Індзаґі, того, хто виховував Мастура у прімавері? Правильно, плеймейкер вперто ігнорувався. Втім, у даному випадку ні Індзаґі, ні його попередники не при справах – у всьому винен виключно Мастур.

По-перше, футболіст не впорався зі славою, що так раптово звалилася на його голову – поряд не знайшлося людини, яка мала б обов’язково повернути хлопчину з небес на землю. Зауважимо, що сам Мастур мало спілкується з журналістами, проте з небагатьох інтерв’ю зрозуміло одне – він дійсно повірив у власну винятковість та необхідність. Як тут не повірити, коли тобі робить компліменти такий метр, як Аріґґо Саккі? По-друге, Хашім виявився взагалі некомандним гравцем (не здивуємося, якщо ця риса була навіяна якраз підвищеною увагою). Запаморочливий фрістайл та інші дивацтва з м’ячем – це, звичайно, добре, але невже саме той елемент, який потрібен у колективному виді спорту? «Йому треба працювати над тактикою. Він захоплюється індивідуальною грою», – наголосив керманич Реджани Марко Монтрезор, під чиїм керівництвом Мастур робив перші кроки у футболі.

Подальші оренди в Малаґу, яку на той момент очолював Хаві Ґрасія, завжди лояльно налаштований до молоді, та Зволле нічим не допомогли – який сенс покладатися на гравця, що не вміє, не розуміє та не прагне вчитися?Не дивно, що у тих же коментарях, де раніше лунали овації, зараз відкритий хейт та іронічні насміхання – публіка виросла, а от їхній кумир – ні. У цій історії, з поки що відкритим фіналом, варто поаплодувати лише маркетологам та піар-менеджерам, які приклали зусилля та зробили із Хашіма цукерку. Щоправда, із нікудишньою начинкою.



Понравился материал? Вы можете помочь проекту! Наш сайт существует на пожертвования пользователей и мы принимаем любую помощь от наших читателей.
Помочь проекту