Україна в Португалії: краще не можна було

0
141

Україні дуже пощастило, що ця гра закінчилась нічиєю 0:0. Перевага була на боці Португалії, Пятов зробив декілька чудових сейвів, протягом деяких відрізків матчу — іноді тривалих — команда просто відбивалась. Але найцікавіше відчуття, що в цій грі збірна України не відскочила, а дійсно здобула необхідний результат.

Втрата Ярослава Ракицького для збірної набагато важливіша, ніж для Шахтаря, де він вже не був настільки важливим гравцем на початку атак команди. Проте і там, і там його заміною вважався Микола Матвієнко. В іграх за Шахтар він взагалі не вразив, зараз має роль більше резервіста, якому Фонсека поки не довіряє взагалі. Але, незважаючи на все це, Андрій Шевченко поставив з перших хвилин саме Матвієнка. Якщо вже шукати заміну Ракицькому, то це має бути Матвієнко.

Його пара з Сергієм Кривцовим у старті дещо здивувала, зважаючи на прогрес Микити Бурди за останній рік. Проте лише на перший погляд, відразу згадалась осінь 2016 року, коли щойно призначений головним тренером Шевченко ігнорував Євгена Хачеріді, довіряючи будь-якій парі центральних захисників Шахтаря. Відтоді нічого не змінилося, Шевченко хоче виходу через пас з оборони та багато черпає з розташування в захисті Шахтаря для своєї команди. А й Кривцов, і Матвієнко краще розуміються, ніж Бурда.

За великим рахунком претензій до центрбеків немає. Команда не пропустила, й хоч заслуги Пятова в цьому випадку вагоміші, все одно центрбеки надійно грали після чисельних передач до штрафного майданчика.

Відкриттям матчу став Віталій Миколенко. Після ігор з Челсі талановитість динамівської молоді на швидкості х2 була відкинута. Наприклад, дивно було б побачити в такій грі Миколу Шапаренка. Проте Миколенко, який був трохи заляканий в іграх з Челсі, цього разу відіграв надійно та спокійно. Осідлати молодість та пустити юнацьку енергію в потрібному напрямі — це головне досягнення Миколенка.

Оцінювати гру центральних хавбеків дуже важко. Тарас Степаненко, Руслан Маліновський, Олександр Зінченко — усі вони багато працювали на захист, й тут претензій бути не може. Та й навряд чи міг бути якийсь сильніший варіант в півзахисті. Проте до їх функцій також входила гра попереду, передачі та загострення. Цього було вкрай мало. Проте в цьому небагато вини їх самих, трійка гравців атаки провела не найкращий матч.

Доводити до атаки цю спокійну гру через контроль м’яча було важко. В другому таймі Португалія взагалі перекрила шляхи через середину, що було вироком для Марлоса. Коноплянка зараз далекий від того, аби вирішувати матчі самотужки, навіть епізоди. Яремчук без підтримки теж не може. В атаці в України не вийшло, проте, зважаючи на суперника та характер гри, це другорядний момент. Та й, зважаючи на результат, — теж.

Україна зуміла здобути важливу нічию на полі фаворита групи, показала декілька перспективних варіантів на майбутнє, окрім Матвієнка та Миколенка ще робота центральних півзахисників, цей трикутник виглядає дуже багатообіцяючим.

Чи могло бути краще? Треба бути чесними: мабуть, ні.



Понравился материал? Вы можете помочь проекту! Наш сайт существует на пожертвования пользователей и мы принимаем любую помощь от наших читателей.
Помочь проекту