«Футбол поза політикою». Проект Ердогана – лідер чемпіонату Туреччини

0
1111

Редакція Underdogs розповідає, чим живе і завдяки чому прогресує нинішній лідер чемпіонату Туреччини.

Востаннє команда не із трійці Бешикташ-Ґалатасарай-Фенербахче перемагала у Суперлізі дев’ять років тому. Сьогоднішньому Бурсаспору про чемпіонство годі й думати – ось уже четвертий сезон поспіль Крокодили снують у нижній частині турнірної таблиці. Втім, гегемонія звичних лідерів знову під загрозою – нарешті турецька першість отримала реального претендента, здатного кидати виклики.

На перший погляд може здатися, що Інстанбул Башакшехіру просто пощастило – мовляв, якби не проблеми конкурентів, то навряд чи клуб закріпився б на першій сходинці ліги.

Звісно, не без цього – якщо Бешикташ у зв’язку з фінансовими труднощами розпродав провідних виконавців та тепер йде на шостій сходинці, то Фенербахче взагалі довгий час розташувався у зоні вильоту. Скандали, пов’язані зі зміною президента та звільненням Філліпа Коку, не пройшли безслідно – Ерсун Янал ніяк не може впоратися із кризою.

Не вражає і Ґалатасарай – Леви постраждали від імпульсивних рішень та семиматчевої дискваліфікації Фатіха Теріма. Зараз команда перебуває на другому місці, проте і це не варто розцінювати, як особливе досягнення – у нинішній кампанії Імператор «подарував» суперникам чимало очок.

Завдяки перерахованим факторам Істанбул відірвався від найближчого переслідувача на шість очок. Тим не менш, дивуватися немає сенсу – це Касимпаша, Коньяспор чи Ені Малатьяспор можуть вважатися вискочками. А ось клубу із провінції Башакшехір не звикати підставляти підніжки місцевим грандам та боротися за єврокубкову путівку. Якихось п’ять років тому стамбульці знаходилися в другому турецькому дивізіоні.

Хто стоїть на чолі Інстанбулу?

До недавнього часу Інстанбул існував – у тому сенсі, що команда зірок з неба не хапала та сприймалася у якості нестабільного «середняка». Підтвердженням послугував сезон 2012/13 – уже колишній Інстанбул ББ з тридцяти шістьма заліковими балами понизився у класі. Хто ж знав, що невдовзі життя андердога зазнає кардинальних змін. У всьому винувата політика.

Для початку повернемося до буремних подій травня-серпня 2013 року. Нагадаємо, тоді прем’єр-міністр Реджеп Ердоган ініціював вирубку парку Гезі, розташованого на головній площі Стамбула Таксім. Чим спровокував масові хвилювання – щоправда, окрім звичайних небайдужих громадян на вулиці хлинула сила, появи якої політик точно не очікував. Сила, що могла похизуватися організованістю, ідентифікацією та ідеологією – саме таким постав уболівальницький рух, сформований прихильниками Бешикташа, Ґалатасарая та Фенербахче.

Недооцінка фанатів обійшлася Ердогану занадто дорого. Демонстрації вщухли, проте якраз вони підштовхнули Реджепа та його оточення до придбання клубу. Зауважимо, що у 2012-му він здійснив спробу захопити Фенербахче, але Азіз Їлдирим знайшов важелі протидії та залишився у президентському кріслі Канарок. Протести видозмінили мотив та характер покупки – вона здійснювалася не задля так званої гри біцепсами, як це могло б виглядати раніше, а в цілях проникнення та маніпулювання фанатськими масами. Звучить огидно, але так гадають не лише конкуренти чи недруги Істанбулу – ось як з цього приводу відреагував один із таблоїдів: «Башакшехір – найуспішніша спроба прихильників Реджепа Ердогана створити проурядовий футбольний клуб».

Чому Істанбул? З 1994-го по 1998-й роки Ердоган виконував функції мера Стамбулу. Впродовж даного періоду розширення району Башакшехір досягнуло небачених розмірів – нині там зосереджена бізнесова та політична верхівка, що, зрозуміло, підтримує правлячу Партію справедливості та розвитку, або АКР. Сам Реджеп намагається старанно приховувати зв’язки з командою, але тут достатньо того факту, що президент Інстанбулу Гексель Гюмюштаг одружений на його племінниці та входить до АКР. Цікаво, що на відкритті стадіону імені Фатіха Теріма Ердоган з’явився у відповідній футбольній амуніції та прийняв участь у товариському матчі. Нашвидкуруч проведений ребрединг дав чітко зрозуміти – біля керма Істанбулу нові, впливові люди.

«Популістські лідери завжди зацікавлені у тому, щоб контролювати будь-яку галузь, що резонує з масами. Оскільки футбол є найпопулярнішим видом спорту в Туреччині, то не дивно, що АКР та Ердоган хоче в це вплутуватися», – переконаний Берк Есен, експерт та доцент кафедри міжнародних відносин Бількентського університету.

І це щира правда – сьогоднішній Інстанбул фактично воює за кожного фаната.

Чим живе Істанбул та чи має шанси на чемпіонство?

Критикани схильні стверджувати, що Башакшехір вирвався у лідери Суперліги виключно завдяки політиці. Проте це не зовсім так – підтримка впливових людей аж ніяк не гарантує наявність бажаних результатів. Так, гроші зрушили проект з мертвої точки, та ось головним творцем успіхів можна вважати тренера Абдулаха Авджі, котрому вдалося спершу запустити командний механізм та наразі утримувати його на належному рівні. Ніхто й близько не сумнівається у компетентності даного спеціаліста – під керівництвом коуча Істанбул дійшов до фіналу національного кубку, дебютував на міжнародній арені та двічі наблизився до перемоги у чемпіонаті.

Тож амбіції та можливості команди у повному порядку – ключове завдання полягає, насамперед, у завоюванні внутрішніх медалей. Це притому, що за чотири з половиною роки Башакшехір витратив на трансфери менше 24 мільйонів євро – найпродуктивнішим у цьому плані став сезон 2016/17(згідно порталу transfermarkt.de клуб заплатив за новачків 9,91 мільйонів).

Не гребує Істанбул вільними агентами та зірковими пенсіонерами – до європейської частини Стамбулу навідалися такі відомі гравці, як Емре Белезоглу, Еммануель Адебайор, Гекхан Інлер, Арда Туран, Ґаель Кліші, Мевлют Ердінч, Ельєро Еліа, Робінью, Демба Ба та Сердар Таскі. З усього списку виокремимо Арду Турана – опальний півзахисник каталонської Барселони в березні минулого року одружився на доньці Реджепа Ердогана.

Перераховані новачки не лише підвищили імідж, але й приносять реальні дивіденди – цьому дозволяє рівень Суперліги. Що вже казати, якщо колишній нападник полтавської Ворскли Адіс Яхович у сезоні 2017/18 став третім у бомбардирському списку – македонець відзначився 18 голами.

Що стосується розіграшу 2018/19, то Башакшехір має козирі, необхідні для реалізації задуманих планів. Як ми вказали вище, відбулося синхронне падіння Бешикташа, Ґалатасарая та Фенербахче, а Касимпаша чи Малатьяспор не у тій ваговій категорії, щоб перешкоджати Авджі. Істанбул розвивається поетапно, грамотно розпоряджається ресурсами та прекрасно демонструє себе на дальній дистанції – у вісімнадцятьох турах команда поступилася тільки двічі.

Поразка проти Касимпаші, що сталася на старті сезону, викликана незбалансованістю, Сівасспор же зіграв на факторі неочікуваності. В цілому, Башакшехір – досвідчений боєць, зі сформованим кістяком, лідером якого виступає боснійський півзахисник Едін Вішча. Пора брати трофеї.



Понравился материал? Вы можете помочь проекту! Наш сайт существует на пожертвования пользователей и мы принимаем любую помощь от наших читателей.
Помочь проекту