Влад Калитвинцев, який не став сильнішим, ніж був в 16 років

0
357
фото 24tv.ua

Це просто збіг з цим модним флешмобом, але насправді йшов 2009-й рік. Динамо-2 тоді тренував Юрій Калитвинцев, а в команді грало багато майбутніх зірок. Та команда буде базовою для збірної України, яка в Донецьку та Маріуполі виграє чемпіонат Європи серед 19-річних.

За Динамо-2 грали Гармаш, Рибалка, Петров, Коркішко, Парцванія, Люлька, Єрьоменко, Кушніров, все ще залишалось декілька старших хлопців: Бойко, Довгий, Бутенін, були навіть легіонери Суарес та Воронков.

Проте тієї весни найбільш помітним гравцем став син головного тренера Владислав, 10-класник, який дебютував за Динамо-2 в матчах Першої ліги. Звичайно, відразу почали говорили про неймовірний талант хлопця, який має перевершити свого батька. Тоді я не тільки їздив на матчі Динамо-2, але й на ігри шкільних команд Динамо на Нивки, а також був на фінальному турнірі ДЮФЛ в Нікополі.

Тобто Калитвинцева я бачив та слідкував за ним ще з дитячих років. Й зараз, коли він нарешті перестав бути частиною Динамо, можна поставити крапку в цьому очікуванні. Він не буде кращим за свого батька. Офіційно.

Зазвичай молодих футболістів переоцінюють. В цьому немає нічого дивного, це звичайна людська сутність. Коли з’являється молодий талант, то автоматично починаєш оцінювати не тільки його теперішні можливості, але й автоматично — нікуди від цього не подітись — створюєш для нього майбутнє. Якщо він зараз так грає, то що буде через 5 років, через 10. Так було і з Калитвинцевим-молодшим, який в 16 років умів багато: він пробивав по воротах, віддавав гострі передачі та випереджав за думкою усіх інших.

Але приклад Калитвинцева якраз показовий щодо перепон, які виникають на шляху молодого талановитого футболіста. Й далеко не кожному, навіть найбільшого таланту свого часу, їх не вдається подолати. Калитвинцев не зумів нормально перейти з юнацького рівня на дорослий, він потрапив в погану оренду, отримав декілька важких травм.

Тоді, в 2009-му році через десять років він мав бути зіркою Динамо, він мав бути тим, ким став Андрій Ярмоленко. Й, звичайно, ніхто й ніколи не закладає можливості травм. Буде, насправді, звучати по-дурному: він великий талант і, якщо травми не завадять, то стане сильним футболістом. Що за «якщо»? Так про кожного сказати можна.

Але ж не варто забувати, що в 16 років ми просто оцінюємо його потенціал, а це в будь-якому відносне поняття.

І ось кар’єра Калитвинцева вже точно не складеться настільки вдало, як тоді бачилось в 2009 році. Він не став тим, ким міг бути. В Україні багато яскравих прикладів того, коли футболіст спершу був талановитим, але з різних причин не розкрив свій потенціал. І ось таким тепер є й Влад Калитвинцев, який ніколи не став сильнішим футболістом, ніж був в 16 років.



Понравился материал? Вы можете помочь проекту! Наш сайт существует на пожертвования пользователей и мы принимаем любую помощь от наших читателей.
Помочь проекту