А може він вже насправді не футболіст? Вболівальники Вігана мали повне право не тільки у себе в голові задавати це запитання. Життя — складна штука, й далеко не завжди теперішнє стає таким же гарним, яким його малюють в минулому, коли уявляють майбутнє. Колись він був талантом та майбутньою зіркою, але як воно тепер?

Головний тренер Пол Кук не стомлювався хвалити Ніка Пауелла. Навіть тоді, на початку сезону, було важко знайти правильні слова. Пауеллу не завжди не вистачало сил провести всі 90 хвилин в грі. «Ніхто не хоче більше за мене. аби Нік постійно був на полі. Проте ми маємо набратись терпіння та почекати». Якраз цього вболівальники дуже не люблять.

Вболівальники Вігана краще за самого Кука знали, хто такий Нік Пауелл, але окрім знань про його здібності, кожному з них відомий у інший бік гравця — його замучили травми. Тому їх переживання та запитання були цілком свідомими.

Це був той самий Нік Пауелл, якого Алекс Фергсюон влітку 2012 року придбав до складу МЮ за 4 мільйони фунтів у скромного Крю. Значно пізніше на всю Англію прогримів скандал про сексуальне насилля в школі цього клуба, й тепер саме з цим асоціюється Крю. Проте також він відомий великою кількістю талановитих випускників та молодих гравців, які пройшло його склад (Девід Платт, Данні Мерфі, Роббі Севедж, Джофф Томас, Дін Аштон). Пауелл вважався одним з найбільших талантів в історії, незважаючи на всі ці імена. МЮ його придбав після сезону, в якому 18-річний гравець відіграв 38 матчів та забив 17 голів.

Пауелла чекала та ж сама історія, що і Вілфреда Заха. Обох їх запросив Фергюсон, хвалив їх та будував плани на майбутнє. Але коли Фергюсон пішов, то не зміг передати наступникам своє бачення ситуації, перспектив цих гравців. Заха мав бути новим Райаном Гіггзом, швидкий, вибуховий та дуже сильний в роботі з м’ячем на швидкості. Пауелла Сер Алекс називав новим Полом Скоулозом. «Нік Пауелл може вирости в дуже сильного гравця. У нього правильний характер, він швидкий, сильний та володіє чудовим баченням поля. Ми сподіваємось на появу нового Пола Скоулза».

Фергюсон згадував, що МЮ тривалий час слідкував за Пауллом. Його оцінювали декілька скаутів, брат Мартін, якому Фергі дуже довіряв, зрештою, він сам поїхав на один з матчів разом з помічником Майком Філаном. «Ми зійшлись на думці, що насправді футболіст».

Цікаво, як там Заха та Пауелл відчувають себе в альтернативній реальності, де Фергсюон не залишив команду?

Вболівальники Вігана знали цю історію та порівняння зі Скоулзом. Їм не потрібні були всі ці слова, адже вони самі бачили Пауелла в дії. В сезоні 2013/2014 він грав на правах оренди за Латікс, коли команда щойно вилетіла до Чемпіоншипу, але грала в Лізі Європи у якості володаря Кубка Англії. Пауелл показував свій потенціал, тричі забив в єврокубках, але вже протягом того сезону у нього виникли проблеми зі здоров’ям.

Це також у Вігані знали. Це знав Кук. Довга історія травм, яка розпочалась саме того року призвела до думки, що Пауеллу набрид футбол. Наступний сезон він розпочав у Лестері, ще через рік потрапив у Халл. Проте там він ніколи не був на провідних ролях, мав проблеми зі здоров’ям, ігровою формою та, як наслідок, зі своїм ментальним станом. Він сам перервав оренду з Халлом, аби повернутись до МЮ, але й там не збирався залишатись. Влітку 2014 року у Пауелла закінчувався контракт з Червоними дияволами. Звичайно, жодна зі сторін не збиралась його продовжувати.

Більше того, сам Пауелл серйозно думав над тим, аби піти з футболу. Йому остогидли травми, які не давали змоги повернутись до нормальної гри. Можливо, Пауеллу потрібна була підтримка, які він свого часу мав у Крю та отримав в перший рік в МЮ від самого Фергюсона. Його послідовники не дуже звертали увагу на такі моменти, частіше за все намагаючись просто виправляти свої ж помилки.

Влітку 2016 року Пауелл повернувся до єдиного місця, де йому було добре останнім часом. Проте Віган знову виявився одним з головних претендентів на виліт, а сам Пауелл досить непоганого старту швидко отримав чергову травму та не зумів набрати форму, хоча декілька місяців був ніби здоровим.

Тому Кук говорив про час. Тому він хотів надати підтримку гравцеві, який потрапив в таку важку ситуацію. Пауеллу усі розповідали про його велике майбутнє, він сам в це міг повірити, але це майбутнє ніяк не наставало. До 23-х років він вже мав бути важливим гравцем стартового складу МЮ та збірної Англії, мав бути новим Полом Скоулзом.

А не тим, хто грає в команді Ліги 1.

Звичайно, що в нього з’являлись думки закинути все це подалі. Звичайно, у вболівальників могли виникнути думки, що він закинув все це подалі.

«На жаль для вболівальників та для самого клубу, ми не бачили найкращого Ніка Пауелла через його фізичний стан та травми. В останніх кількох матчах його стан покращився», — розповідав Кук на початку сезону. «Не думаю, що в когось є сумніви щодо його якостей футболіста — вважаю, що це дар».

На цьому рівні технічна перевага Пауелла над суперниками була просто неймовірною. Він швидше все робить, розуміє гру та приймає рішення, які ніколи не прийдуть в голову звичайному футболісту.

Підтримка тренера та клубу, спокійна підготовка та вихід на найкращу форму швидко принесли свої плоди. Ще на початку вересня були сумніви, чи й досі Пауелл залишається футболістом, а в січні клуби Чемпіоншипу почали за ним серйозне полювання. Астон Вілла пропонувала ледь не гроші, які свого часу МЮ заплатив Крю, проте сам Пауелл відмовився від переходу, а потім підписав новий контракт. Не захотів він йти й до Брайтона за Прем’єр-ліги.

Він вже декілька разів ризикував, переходив до команд, де йому було не комфортно, а це потім закінчувалось проблемами та депресивним станом.

Кук розповідав, наскільки важливим є те, щоб Пауелл набрав свою найкращу фізичну форму. «Минулого сезону він розпочинав тільки 11 ігор в стартовому складі, хоча для нього важливо бути постійно в грі. Якщо колись Нік Пауелл вийде на оптимальний рівень фізичних кондицій, він зможе грати у будь-якій команді світу».

Протягом сезону не обійшлось без травм та дискваліфікацій, але, зрештою, Пауелл відіграв 38 ігор, забив 15 голів та приніс багато користі Уігану, який вже кілька тижнів тому забезпечив собі чергове повернення до Чемпіоншипу. Пауелл потрапив до топ-3 кандидатів на звання найкращого гравця дивізіону, його обрали до символічної збірної.

Але найголовніше тут те, що Пауелл знову відчув себе футболістом, знову відчув себе важливим та потрібним комусь. А щодо його футбольних якостей ніколи не виникало сумнівів. Чи хтось хоче сперечатись з Сером Алексом Фергюсоном?