Heroes of the Season. Ryan Sessegnon

Люди люблять створювати умовності. Вони не мають ніякого значення, окрім того, що обмежують всілякі свободи: вибору, думки, прийняття рішень. Відкинути вік. Відкинути дивізіон. Відкинути найголовніший комплекс — побоювання того, що подумають інші. Райан Сессеньйон — найкращий англійський гравець сезону.

Райан хто?

***

Кого тільки не тренував Славіша Йокановіч в своїй кар’єрі, в яких країнах тільки не працював: Сербія, Таїланд, Болгарія, Іспанія, Англія, Ізраїль. Це не просто перелік, а хронологічний порядок роботи колишнього футболіста збірної Югославії. Хронологічний, але не зовсім логічний, а точніше навіть дивний.

Він вигравав чемпіонат Сербії з Партизаном, чемпіонат Таїланду з Муангтонг Юнайтед, грав в груповому турнірі Ліги чемпіонів з Маккабі. Проте найголовнішим досягненням в кар’єрі Йокановіча варто вважати виступ з Уотфордом в Чемпіоншипі. Саме він вивів Шершнів до Прем’єр-Ліги, але потім з ним за новою традицією клуба не продовжили контракт. Принаймні, головним досягненням Йокановіча це було до роботи з Фулемом.

Коттеджери ще нікуди не вийшли, й не є фаворитами в боротьбі з Кардиффом за друге місце в Чемпіоншипі. Але навіть якщо Фулем не потрапить до Прем’єр-ліги цього сезону, все одно це буде його найбільше досягнення. Тренер не тільки повинен приносити результат будь-якою ціною, але й розвивати гравців та будувати гру. До того ж напередодні сезону ніхто не бачив Фулем серед претендентів на вихід до Прем’єр-ліги.

А як може бути інакше, якщо в складі команди стільки молоді, а основним лівим захисником значиться 17-річний юнак.

Фулем на початку сезону був як і Райан Сессеньйон — проект на майбутнє. Ще не давно міцний середняк Прем’єр-ліги, фіналіст Ліги Європи вміло пережив несподіваний виліт в Чемпіоншип. Коттеджери не провалились, хоча могли, та побігли відразу за поверненням в Прем’єр-лігу з великими витратами на новачків, хоча могли.

Що не змінилось після переходу клуба від Мохамеда Аль-Файєда до Шахіда Хана, Фулем завжди намагався розвиватись власним шляхом. Зараз клуб збирається будувати новий стадіон, який би відповідав вимогам часу, проте все одно він буде асоціюватись з атмосферним Крейвен Коттедж, який розташований в такому ж атмосферному районі Лондона: тихому, спокійному та зовсім не схожому на мегаполіс.

Перезавантаження відбулось завдяки молодіжній системі клуба та вмілій роботі на трансферному ринку. Без дурних грошей не обійшлось, але більше було гарних підписань: Кевін Макдональд, Стефен Йохансен, Том Кейрні, Тім Рім. В теперішньому Фулемі не залишилось гравців, які вилітали навесні 2014 року.

Проте побачити так високо команду Йокановіча не очікували. Ще кілька гравців на проблемні позиції, ще більше зіграності та прогрес Сессеньйона — успіху варто було очікувати трохи пізніше. Хто ж думав, що він вже настільки готовий. Він — Фулем. Він — Сессеньйон.

***

В перспективах вихованця системи клуба давно не було сумнівів. Він завжди викликався до збірної Англії свого віку, а в самому Фулемі очікували його дорослішання. Швидкий, фізично сильний лівий захисник, який вміє підтримувати високий темп бігу та гарно підключається до атаки. Скаути топ-клубів знали Сессеньйона ще в 15 років, але Фулем відразу дав зрозуміти, що не збирається задарма віддавати діамант, який клубу вдалось знайти та начистити до блиску.

Варто звернути особливу увагу на одну деталь з попереднього абзацу. Дійсно, за своїм амплуа Сессеньйон — лівий захисник. Отой хлопець, який забив 15 голів та віддав 6 результативних передач, — він лівий захисник. Вже протягом цього сезону Йокановіч не міг стримувати атакувальних поривів юнака, він знайшов можливість перевести його в півзахист, де йому ще краще вдається проявити себе.

Якщо подивитись голи Сессеньйона, то багато з них були забиті або після добивання, або після атаки правим флангом з передачею до штрафного майданчика. Сессеньйон примудрився забивати такі голи з позиції лівого захисника. Навіть там він мав багато свободи щодо атакувальних дій, як і правий захисник команди Райан Фредерікс, її найкращий асистент.

«Футбол, в який ми граємо, мені дуже подобається та допомагає розвиватись».

Не те, щоб Сессеньйон в своїй грі тільки й думав про те, щоб забивати. Навпаки, він відповідально відноситься до гри в захисті, не цурається роботи. Він просто більш корисний попереду. Йокановіч зробив те, що свого часу Харрі Реднапп зробив з Гаретом Бейлом. Відв’язав пса.

«Велика подяка тренеру, який дав шанс мені грати вище. Це дозволило мені поліпшити гру, що зараз є найбільш важливим для мене».

Йокановіч став для Сессеньйона провідником у великий футбол. Багато молодих гравців губляться, коли треба зробити цей важливий крок. Потенціал Сессеньйона дозволяв йому заграти у будь-якого тренера, але саме цей створив для нього найкращі умови та сприяв розвитку. Саме допомога у зростанні такого гравця дозволяє називати роботу Йокановічі в Фулемі особливою.

В першому сезоні тренер Коттеджерів потихеньку підпускав юнака. Він майже не грав по дві гри на тиждень, отримував відпочинок та просто не проходив до складу. Але вже з літа 2017 року Йокановіч не мав ніяких сумнівів щодо того, хто має бути основним лівим захисником команди.

Це при тому, що Сессеньйону й досі не немає 18 років. Й до кінця сезону не виповниться. «Він має неймовірні фізичні можливості, але намагається розвивати й інші аспекти гри. Те, що він показує у своєму віці в протистояннях з дорослими футболістами, — це просто фантастично».

Ще влітку навколо юного таланта крутились скаути клубів Прем’єр-ліги, а в січні 2018 року Фулему довелось відбиватись від зазіхань на повну. Проте в клубі всі чітко розуміють, що поспішати з продажем не варто. Це стосується й самого гравця. Звичайно, він мріє грати на найвищому рівні, але чи зможе він отримати місце там прямо зараз?

«Я вважаю, що зараз йому не варто кудись іти. Він має більше шансів розвиватись у Фулемі, ніж у п’ятій команді Прем’єр-ліги», — в словах Йокановіча дійсно є логіка.

***

Райан Сессеньйон не тільки новий Гарет Бейл, але ще й новий Тео Уолкотт. Принаймні, вже не раз з’являлись розмови, що його треба взяти до складу збірної на чемпіонат світу 2018 року, як свого часу Свен-Йоран Ерікссон брав Уолкотта в 2006-му.

Йокановіч має приклад не тільки Уолкотта, але й Майкла Оуена, який в 1998 році поїхав на чемпіонат світу юнаком. І на відміну від Уолкотта він там грав та забивав в плей-офф. Але ж то був гравець Ліверпуля, а Уолкотт щойно перейшов до Арсенала. Великі клуби визнали їх потенціал, тому їх виклик до збірної не був чимось неймовірним. А тут лише Фулем, лише Чемпіоншип. Що подумають про Гарета Саутгейта?

Навіть досвідчений Рой Ходжсон піддався цьому комплексу, коли тренував збірну Англії на Євро-2016, набравши склад так, аби ніхто не образився та ні в чому його не звинуватив. Що поробиш, якщо Сессеньйон зараз найкращий молодий гравець Англії, але виступає тільки в Чемпіоншипі.

Для цього є свої причини.

Навіть найбільш незалежні люди світу визнають важливість грошей. Гроші дають право вибору — завуалюють вони свій меркантилізм. Проте чи насправді дають право вибору, якщо брати футбольну трансферну систему. Якщо в якогось клубу мало грошей, то він буде думати над кожною покупкою. Він намагатиметься розвивати теперішніх гравців команди, у цьому шукати покращення. Якщо грошей багато, то ніякого вибору не залишається — ти просто купуєш нового гравця.

В англійських клубів грошей повно. Частіше за все вони не думають про те, щоб розвивати своїх вихованців, виводити їх на потрібний рівень, а просто купують нових. В Німеччині, Іспанії чи Нідерландах футболіста просто ставлять до складу у 18-річному віці, він за три сезони зіграє 100 ігор і відразу стає талановитим гравцем за великі гроші,. Тоді як англієць до 21 року не може пробитись до складу через усю цю систему «легше/швидше купити, ніж виростити».

Й коли Йокановіч говорить, що Сессеньйону поки краще залишатись у Фулемі, ніж йти до Тоттнема чи МЮ, він точно не помиляється. Тут він грає та розвивається, а там його в погоні за миттєвим результатом може очікувати лава запасних, оренда та покупка через півроку нового гравця на позицію.

З таким підходом не дивно, що найкращі молоді таланти будуть з’являтись не в Ліверпулі, МЮ чи Ман Сіті, а в менш сильних командах, де їм будуть довіряти та допомагати у розвитку.

Зрештою, ще одна зашореність стосується дивізіону, в якому себе показав Сессеньйон. Проте не варто навіть сумніватись, що у випадку виходу Фулема до Прем’єр-ліги вже на вересневі ігри його викличуть до національної команди. Тоді нічого поганого про Саутгейта не подумають. Хоча він, як багаторічний тренер молодіжки, краще за інших має знати, що Сессеньйон вже готовий отримати шанс в національній команді.

Ну що поробиш — найкращий молодий гравець Англії зараз грає за Фулем.

Ігор Бойко

Comments are closed.

Это тоже международный матч

В детстве ты не просто смотришь...

«Успокойтесь и просто играйте в сраный футбол!»

– Реф, мы что, играем в сраный...

Давид Трезеге и ПСЖ: несостоявшийся роман

Давид Трезеге — выдающаяся...

Наша команда – дерьмо

Парикмахеры, наверное, входят в...